Привіт Всім, з огляду на те, що на цих вихідних у Черкасах було трошки більше 50 ротарактівців, а в Україні нас ДЕЩО більше :)), то мабуть варто написати враження.
Чому така дурнувата назва? та тому що, завжди коли щось оцінює одна людина то вона це бачить однобоко і в досить вузькому спектрі, і навіть якби я зараз, пів на першу ночі, виловив всіх львівських учасників (вислухав би їхні крики, дістав пару раз по лисині… і дочекався поки вони заспокояться), то і тоді наш колективний погляд був би однобокий через значний об’єм спогадів і подій які ми пережили «по одну сторону барикад»
до чого я тут розтікаюся мозгами по дошці? до того щоби пояснити, (забігаючи наперед на випадок дорікань у однобокості і необ’єктивності) що цей лист буде СУБ’єктивним ЗАВЖДИ, навіть якби я перед написанням цього листа не дав спати всім АБСОЛЮТНО ВСІМ учасникам чартеру (не давав спати розмовами по телєфону, а не еммм… хоча, так теж… ну..…. )
отож в телеграфному стилі перебіг подій протягом чартерних вихідних СУБОТА – з’їзд учасників - поселення, інтеграція, знайомство , обмін інформацією, легка перекуска із того що ворона послала –(читай - бутерброди + інтеграція ) виїзд в місто – зустріч української частини дистриктальної комісії, обід повернення на базу, спроби прихорошитися і переодягнутися по краще ( ::)) ) виїзд на урочисту частину - зустріч всіх гарних і красивих (розумних – також ) в філармонії, спільне засідання Ротарійців, Ротарактівців, інтерактівців, вітання :: ротарійців з 5-и річчям, Ротаракту з Хартією, Інтеракту з 5-и річчям гарні, цікаві, веселі промови, веселі виступи, бренчання бандур, половецькі танці на сцені, закриття урочистого засідання, перехід на банкет, банкет із джаз-бандом повернення в санаторій Baby-party, співи, танці, кальян, пиво чіпси… до упаду (читай до 6 ранку) НЕДІЛЯ доброго (???????? … :::)) ) ранку, (збір поранених по території побоїща,) здавання постелі, сніданок, виїзд до центру м. Черкаси і насичена програма. прощання, соплі, сльози, інші виділення, від’їзд додому. -----дорога, ------дім
Протягом засідання дистриктальної комісії було обговорено: --- поділ бюджету поміж подіями (Юкрейніан тріп, Навчання правлінь, всеукраїнська конференція, затрати віце-ДРР) , --- обговорення програми Юкрейніан тріп на 2008-09 рік і призначення відповідального за неї клубу ; ---- обговорення дати, специфіки і відповідального за проведення всеукраїнської конференції; ---- обговорення дати і організатора навчання правлінь; --- питання щодо заборгованостей за бюджетом 2007/08 року, --- питання щодо сприяння розвитку ініціативних груп і відповідальних за це, -- питання щодо організації подій протягом тижня Ротаракт клубів; --- питання щодо організації дайджесту новин українських Ротаракт клубів; питання щодо формату адресної книги; питання щодо організації протягом року подій розважального характеру - виїзду до печер разом з Тернополем, Чартерів нових клубів , 15-и річчя клубу Ротаракт Київ
офіційно прийняті рішення я опублікую більш менш дослівно одразу після отримання протоколу засідання Так виглядає лаконічна, коротка, офіціозна версія подій вихідних, що минули (вихідних перед Геловіном !! )
що ж було за сухою програмою?
версія №1 ЧЧ-ЧЧЗ – Чартер в Черкасах – чудово, чарівно, захоплююче, за програмою ховалися -- добрі , відкриті і щирі посмішки друзів, --- готовність зустріти в будь-яку годину дня і ночі, --- кумедні видумки на стадії поселення (сусіди в кімнатах мали би вибиратися лотереєю), що не хвиля то несподіванки, кумедні й веселі, нестримна, весела і буйна інтеграція, --- море… МОРЕ нових облич у Ротаракті, хоча не менше і старих добрих знайомих; ---- пишне офіційне засідання, --- цікава гама вбрань на банкеті – від вечірніх і до цілком неофіційних, ---- веселі і неповторні подарунки новонародженому клубові, що супроводжувалися щирими вітаннями, --- захоплюючий живий джаз-бенд, --- ультимативний гість із Автралії - кенгуру-мутант::), --- купа старих знайомих у Ротарі серед нас на святі, --- Вдалий і неповторний банкет, яких давно не було, --- неповторне повернення на базу під співи ( ой, піду я на гру крутую …. ::))) ----і взагалі БЕЗШАБАШНА, черепо-розриваюча забава аж до ранку, де всі показали, скільки ще енергії і радості залишилося після банкету, цікаві екскурсії містом на другий день, такої кількості ПОСМІШОК за один день я ще в життю не бачив …..величезним досягненням цієї події було зібрання неповторної компанії у класному настрої, готової розважатися донесхочу!!!!!!!!! таких людей, що піднімали настрій водночас не було НІКОЛИ! Наталю Табачну Ротарійці прийняли за спеціально запрошену «звьозду, а Аню Алєксандрову - узагалі за професіонала з розкручування народу на гулянках! а хто пам’ятає таку живу музику на святкуванні – підніміть кінцівки вгору !
Версія № 2 - ЧЧ «КАП» критичний аналіз для прагматиків Ну що ж - почнемо із найпростішого: вручення Чартерної грамоти новому РТК в Україні не було уже…. емммм. 100 …?, ну ні, вже 2 роки (від Ялти), і відбуваються вони не так часто щоб була можливість відпрацювати досвід чи якість базові поради (попередній сплеск активності у створенні нових клубів відбувався в 2002-2003 роках в Полтаві, Ужгороді, Києві), а святкування з цього приводу відбуваються ще рідше….. Тобто можемо спокійно говорити про подію екстраординарного характеру. Більше того, залежно від того як складаються відносини нового Рік із своїм клубом засновником РТК, то старші товариші часом беруть на себе частину роботи –сприяють порадами, впливом, своїми зв’язками допомагають досягти зниження цін іт.д…..Таке ми з вами могли спостерігати на одних чи інших урочистостях…. так само як могли й бачити, що наставники «забувають» новому клубові сказати про потребу організації урочистості …….. Черкаси в цьому сенсі, на мою думку, опинилися десь по середині: Чартер … з ініціативи старших товаришів і «Старшого Брата» особисто, відбувся 1) із несподіваною зміною дати організації; 2) з боку Ротарі - не із наголосом на саме заснування клубу Ротаракт, 3)… виник ризик що ця подія буде «затерта » річницями днів народження Інтеракт та Ротарі клубів….. та ще й - потужного ротарійського семінару, 4) !!!!! який самі новонароджені Ротарактівські друзі ЩЕ Й МАЛИ ОБСЛУГОВУВАТИ, розриваючись між своїми гостями і гостями своїх засновників……. 5) на момент організації святкування в ініціативної групи в активі досвіду роботи з ротарактівцями в умовах централізованого поселення (із своєю специфікою щодо домовленостей та особливостями співпраці їх керівництвом та обслуг персоналом) ще не було.
після такого траурного вступу, ви мабуть подумали, що приїжджих гостей кидали просто в глухому лісі в калюжі і залишали там до банкету? ну… це не зовсім так :::))) хи-хи
Як показує довгий ротарактівський досвід, такого поняття, як «погані умови проживання» не існує узагалі!!! – є лише поганий настрій і критичне налаштування приїжджих, та їхнє невміння звертати уваги на позитиви, шукати розваг де б то не було та піднімати собі настрій на кожному кроці підручними засобами !!! Поселення було абсолютно прийнятним, гаряча вода була, весела компанія і що основне – увага організаторів - також нікуди не дівалися… а що вам іще треба? Санаторій був прохолодний ……… ну це залежить від того де, як (і з к…. ) ви лягали спати Зараз на більшій території України не топлять батареї, а ви чого хотіли:::)). Варта звернути увагу що наш з вами санаторій був розташований серед ШИКАРНОГО соснового лісу, за пару кроків від Дніпра, поряд з елітним районом заселення, що при бажанні організаторів забезпечити нам прийнятний рівень цін –узагалі навіть непогано!
Хто і далі збирається давати критичні зауваження (хоча я чув таких зовсім мало, пропоную розпитатися живих очевидців – хто був присутній на ДИСТРИКТАЛЬНІЙ конференції в 2003/04 році в м Лодзь. Заслужений клуб, з класною репутацією тупо кинув орендоздавач бази, де ми мешкали і у тому випадку засідання дистриктальної комісії в присутності самого губернатора супроводжувалося клубами пари з рота і нервовим потиранням рук щоб не сильно змерзнути ::)) нічо – знайшли як, де і …. зігрітися і всьо чотко було і розважилися непогано і відгуки позитивні надходили мабуть тому що люди вчасно зорієнтувалися на чому варто зосередитись а на чому не зациклюватись
кожному з організаторів – незалежно від стажу приходиться за якийсь час до конференції приходиться йти на компроміс між ідеальною ціною та бажаною якістю……. і враховувати те – чи хоче він забезпечити пафосний захід для багатих ротарактівців, чи прийнятне збіговисько, яке ВСІМ буде по кишені….
Хтось казав що невистачило культурної програми??? екскурсії по місту і т.д. ?? (я казав::)) і не тільки я….). а знаєте чому – тому що мене і мені подібних просто не було в неділю у Черкасах практично ані хвилі Звичайно я виграв – добрався додому швидко комфортно і зручно…….. але організаторам досить складно мабуть навіть для когось дуже хорошого організувати екскурсії і прогулянки ЦІКАВИМ і ГАРНИМ містом, коли того уже в місті і не має ……… інший варіант – для всіх хто вміє читати були роздані карти міста і програма заходів протягом суботи… хтось когось за ногу до батареї прив’язував у санаторії? нє-а! (у мене самого кілька планів зірвалося…. але хто ж заважав трошки головою подумати і самому рвонути в Черкаси?) і так далі і так далі……. Люди – ми всі стараємось робити наші заходи якнайкраще, і залежно від того, як працює клубна команда, наскільки ваші старші друзі вам помагають, чи є у вас контакти і секторах обслуговування, блати, «плечі», скільки грошей ви готові вкласти в організацію того чи іншого заходу – ви і отримаєте різну якість…
……..я можу довго чіплятися до того чи іншого – починаючи від умов в вагоні Львів - ТГ Шевченка (квитки на який я купував особисто::)) ) і до кольору волосся Лєри:::)))), але якщо серйозно – народ! – це була перша серйозна акція всеукраїнського масштабу для Черкаського тепер уже Ротаракт клубу, і вони їх провели саме ДЛЯ НАС!!!, вони старалися з усіх сил!!!!, вони все зробили як уміли, переживали. готувалися, запрошували, домовлялися і багато попрацювали……. (і особисто мені дуже сподобалося) і критикувати їх тепер – як мінімум некоректно. а будь-які недоліки які, як вам здалося, ви помітили …. використайте їх для розвитку свого клубу –і зробіть наступну конференцію кращою… а ми всі приїдемо і оцінимо (і все одно, як би ви//ми не старалися - обіср…. розкритикуємо ::)) )
Версія № 3 - ЧЧ ******* - Гумористична І Весела, Неочікуванана Оцінка – Львівська Версія
Я точно знав, що цей чартер буде чимось особливим, ще коли почув що клуб буде мати назву РТК Черкаси - Smile - посмішка…… або навіть раніше – коли побачив як дві черкаські блондинки розносять на куски потужно зведену територію на картингах – на 5-и річчі Полтавського РТК …. чи просто знав….. Львів приїхав до Черкас надзвичайно весело.. наш склад змінювався від трьох учасників, до п’яти (і то тільки того як я пообіцяв що Вова Туйнов поцілує Басараба ), потім то збільшувався до шести, то знову ризикував упасти до трьох «штук». Проїзд в плацкартному вагоні Львів ст. ім. Т.Г Шевченка однозначно можна прирівняти до найцікавіших подій в житті, одразу після кількаденної відсутності води у квартирі …. чи звільнення з роботи:::)). Золотої медалі за логіку заслуговує поведінка провідників, які – аби два рази не розводити вогонь в топці….. з 18:00 топлять так, наче готують нас до прибуття в пеклі , а від 4…6 ранку (коли найхолодніше) поступово починають знижувати жар….. З теплом згадується і молода мама в сусідньому «купе», яка так лаялися на «веселих» прохожих за те що ті шумлять. причім – робила вона це разів у 5 гучніше за них самих….. от де згадуються анекдоти про блондинок…… щоб там не було – ми доїхали до м Сміла, більш відомого Залізничною станцією ім. Т.Г. Шевченка і там нас вже годину люб’язно дочікувалася Запорізька делегація Ротаракту….. як виявилося – не лише вона… - буквально 10 метрів від нашого вагону на пероні стояли два «чорні ворони» і посилений наряд воєнізованої охорони…очікуючи когось із вагону. Чи не нас? ні, на щастя існують і інші клуби, якими міліція більше цікавиться. Далі – веселіше., після радісних вересків від зустрічі із друзяками із Запоріжжя, ми завантажилися в маршрутівку - Ікарус, де – на наше запитання про те коли прибудемо до Черкас, водій посміхнувся і відповів – «не будемо загадувати»::::)))) на щастя – ми таки доїхали . Спільними зусиллями разом із Іваном та Катериною ми добралися до точки нашого проживання, попутно довівши кількох кондукторих до легких нервових зривів:::)) і нас поселили. Іще одне підтвердження що все буде класною я отримав на «рецепції», коли черкаські дівчата з добрими посмішками підсунули мені 13-ий номерок :::))) Задля сміху, власники санаторію по доброму пожартували над організаторами, забувши їм видати рушники для роздачі «поселенцям», що організатори оперативно виправили, після того як якийсь цинічний і безнадійно зіпсований юнак (на я!!!!) витерся пішивкою для подушки::)) ех, коли ми таке робили в останнє???? хоча я би теж витерся пішивкою, якби раніше побачив ліричні надписи на подушках попередніх жильців ::)) так що проживання чистих львів’ян серед поезії і чистоти проходило цікаво і потішно…. пам’ятаю ще перед вилазкою до міста довго і від всього серця реготав, коли спробував скористатись закладом в кінці коридору. і помітив що я трошки виріс::))) далі… від 10-ої до 12 нічо такого не було, ніхто нічо не пив, всі чемно ходили по кімнатах і знайомилися::)) так само чемно і акуратно минулася і обідня пора…. Символом того, що шизуха продовжується стало веселе переміщення з бази на урочиста засідання. транспортування відбувалося в непоганому загалом автобусі під кодовою назвою «оселедець в бочці» - відбувалось воно весело, з жартами, піснями, спонтанними конкурсами….тощо. Під час офіційного засідання всі вели себе пристойно до маразму., розваги почались єдине на банкеті с-посеред багатьох інших численних цікавих моментів, які я не скоро забуду, приємно виділилося зникнення нашого друга Геника з банкету на декілька годин у невідомому напрямку і без можливості зв’язатися з ним… в цілому банкет пройшов надзвичайно цікаво й весело… тьмяно пригадується мені візит гігантського кенгуру, з яким усі щось хотіли робити –наприклад фоткатись , після банкету, операція «оселедець у бочці» повторилася ще веселіше і цікавіше… після чого на вході в наш житловий корпус, Черкасівці//Черкащани//Черкасуни нагло і безсоромно глумилися над гостями, змушуючи їх вдягати спідню білизну теоретично білого кольору, з численними веселими мазками різних кольорів ::)) і так і почалася буйна, весела та безшабашна гулянка до 6-ої ранку. як ви розумієте, все було абсолютно пристойно і спокійно, подавали безалкогольне пиво і чіпси, і всі чемно відтанцювавши кілька танців розійшлися спати по своїх номерах ::::::)))))))))))))))))
Неділя, 27.10.2008 відзначилася різкими скачками атмосферного тиску і численними звинуваченнями щодо продавців неякісних печеньок, що викликало поодинокі випадки легкого не домагання (тобто уже ніхто нікого не домагався???? )… В той час як виспані і бадьорі Ротарактівці чемно їли свій дієтичний сніданок, двох Палашів підступно викрали терористи і змусили терміново їхати до Львова , якщо ви думаєте, що на цьому пригоди закінчились, то нагло помиляєтеся:::)) після кількох - як кажуть-цікавих екскурсій по Черкасах і відвідин кіна, залишок львівської делегації бадьоро вирушив до Сміли, аби сісти на поїзд до Львова, де (на вокзалі) через деякий час добра тьотя диспетчер лагідно повідомила їх що поїзд уже до Львова ЩОЙНО вирушив по маршруту…..із іншого терміналу :::))) Весело і не скучно пролетіла наступна година-півтори, мужні львів’яни билися головою об стіни, пропонували хабарі провідникам, бігали за соком до кіосків, ридали о кутках вокзалу…. але виявилося що доля не така сувора, вони не спроста затримались на вокзалі – о, ні!!! - Львів , що завжди славився своєю гостинністю, ґречністю і інтелігентністю, почував себе зобов’язаним повернути борг ввічливості і провести на поїзд Запоріжжя та Ялту, що прибули за кілька годин по тому ::)) таким чином, представники іще раз підтвердили небуденне виховання і вражаюче джентльменство. Прийнявши на вдячність від Запоріжжя келих обезжиреного натурального соку, львів’яни із задоволенням поспостерігали, як запорізькі Ротарактівці біжать мега-крос до свого вагону за 5 сек. до відправлення потягу. Ось так весело, радісно і цікаво добігає кінця розповідь про пригоди львів’ян у Черкасах , з почуттям виконаного обов’язку гордість і надія нашого клубу - Олег (Бася), Андрій (Кеча) та друг клубу Женя із задоволенням провели на вокзалі час до 6 ранку і задоволено всміхаючись вирушили до Києва, де пересіли на потяг до Львова. Що й казати – без сумніву – запізнення на лишень одну добу –просто нікчемна ціна за шанс висловити свою вдячність Запоріжжю та Черкасам, по вболівати за перших поки Валя бігла по перону, по переживати за других, поки Черкаські дівки не знали як виїхати зі Сміли додому. Дякуємо, Черкаси, Львів як ніколи задоволений пережитою пригодою, від імені всієї нашої делегації – велике вам дякуємо! так весело ми не проводили вихідних уже багато років! ото вже справді – Черкаси «Посміхаються».
З численними перепросинами за страхітливу граматику, і сподіванням що ви - гідні співчуття люди, що не брали участі у чартері – хоч трошки перейнялися емоціями та враженнями цього чудесного ВИК-ендю,
і побажаннями аби всім нам за кілька лишень днів:::: відьми, зомбуни, франкенштейнівські виплодки, ходячі трупи, упирюги, відьмаки, василіски, болотяники, лелики, той що в скалі сидить, той що греблі рве, їхні прихвостні, русалки, злидні, та інша нечисть… - не залежно від країни і континенту їхнього мерзенного походження …. (хоча наша, Українська нечисть таки веселіша і цікавіша ) принесли гарного настрою, незгасимого почуття гумору, розуміння до істот (людей) не схожих на нас, доброти, і любові, та енергії і віри в добро, а натомість забрали хамовитих бабок, гопників, фальшивих попрошайок, немитих повій (тільки НЕмитих, інші хай будуть!) і ……за одно уже – і політиків - най би їх качка копнула ,
